MORAL SEARCH IN MULTICULTURAL COMMUNICATION

Abstract

Purpose of the work is to identify and justify the moral priorities in multicultural communication. Theoretical basis is the works of foreign and Ukrainian authors, revealing the main approaches to the problem of multiculturalism; studies on ethics and philosophical anthropology that define the problem field in the anthropo-logy of morality. The work uses: the conceptual provisions of phenomenology – for the disclosure of the semantic uncertainty of human existence as a prerequisite of moral search; existential philosophy – to substantiate the essential relationship of a man and culture. Originality of the results obtained consists of 1) understanding multiculturalism as a "dialogue of people" (V. Mezhuev), in which the moral search of every person is actualized; 2) in justifying the demand for inter-individual communication of "negative" ethics (A. Guseynov): its requirement not to commit immoral acts stimulates a person to moral search, reveals the specifics of the existence of a "person navigator" (S. Smirnov); 3) in the definition of intercultural communication as the creation of opportunities for the search for tolerant (non-conflict) forms of existence. Conclusions: 1) multiculturalism is a contradictory phenomenon, producing conflicts and creating prerequisites for overcoming them; 2) the possibilities of non-conflict existence in a situation of multiculturalism arise in inter-individual communication, which is a situation of moral search for every person; 3) "ethics of opportunities" unites universal and situational moral norms in multicultural communication: people enable each other to remain people; 4) "ethics of opportunities" creates conditions for tolerant (non-conflict) interaction between people and cultures.Мета роботи – виявлення та обґрунтування моральних пріоритетів у мультикультурній комунікації. Теоретичний базис складають роботи зарубіжних і українських авторів, котрі розкривають основні підходи до проблеми мультикультуралізму; дослідження з етики та філософської антропології, що визначають проблемне поле антропології моралі. У роботі використовуються: концептуальні положення феноменології – для розкриття смислової невизначеності людського буття як передумови морального пошуку; екзистенціальної філософії – для обґрунтування сутнісного зв’язку людини і культури. Наукова новизна отриманих результатів полягає: 1) в осмисленні мультикультуралізму як "діалогу людей" (В. Межуєв), в якому актуалізується моральний пошук кожної людини; в обґрунтуванні затребуваності в міжіндивідній комунікації "негативної" етики (А. Гусейнов): її вимога не здійснювати аморальних вчинків стимулює людину до морального пошуку, виявляє специфіку існування "людини-навігатора" (С. Смирнов); 3) у визначенні міжкультурної комунікації як створення можливостей для пошуку толерантних (неконфліктних) форм існування. Висновки: 1) мультикультуралізм є суперечливим явищем, яке й продукує конфлікти та створює передумови для їх подолання; 2) можливості неконфліктного існування в ситуації мультикультуралізму виникають у міжіндивідній комунікації, яка є ситуацію морального пошуку кожної людини; 3) "етика можливостей" об’єднує універсальні та ситуативні моральні норми в мультикультурній комунікації: люди дають можливість одне одному залишатися людьми; 4) "етика можливостей" створює умови для толерантної (неконфліктної) взаємодії людей і культур.