Abstract
У статті порушено проблему делімітації понять лінгвістика як наука, лінгводидактика, філософія мови та лінгвістична методологія. Метою статті є здійснити спробу визначення меж між власне лінгвістичною наукою, практикою використання лінгвістичних знань, зокрема в академічній сфері, та філософією мови, а також визначити місце лінгвістичної методології у системі цих розрізнень. Акцент робиться на прагмафункціональній специфіці цих форм інтелектуальної діяльності. Крім базової прагматики, відмінність між власне науковою та утилітарно-практичною інформацією виникає тоді, коли їх аналіз здійснюється з огляду на структуру соціалізації інформації та використовуваної у процесі їх створення дискурсивної стратегії. Окреслюючи специфіку наукового тексту й наукової інформації, авторка звертає увагу на відмінність наукової інформації від філософсько-світоглядної. Наголошується на важливості методології для тих наук, об’єкт яких не є безпосередньо емпірично даним, до яких належить мовознавство. На дискурсивно-комунікативних підставах окреслено специфіку наукового тексту й наукової інформації різного типу.
Cite
CITATION STYLE
Просяник, О. (2020). ЛІНГВІСТИКА: НАУКА – ДИДАКТИКА – ФІЛОСОФІЯ МОВИ – МЕТОДОЛОГІЯ (ДИСКУРСИВНО-КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ). Studia Methodologica, 50, 13–22. https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.50.02
Register to see more suggestions
Mendeley helps you to discover research relevant for your work.