ANDROGYNY IN THE CONTEXT OF CURRENT VISUAL FASHION SPACE: PHILOSOPHICAL AND CULTUROLOGICAL ASPECT

Abstract

Purpose of the article is to highlight the peculiarities of the androgyny presentation in current visual culture, in particular in fashion and its philosophical and culturological comprehension. Determination of the leading trends associated with the offset of gender stereotypes and denial of the established separation into the feminine and masculine beginnings is due to the attention to the latest theories, such as transfeminism. Theoretical basis is the works of contemporary authors who develop such concepts as "gender", "gender identity", "androgyne" and move within the limits of the theories of transfeminism and transgenderism. The leading French thinker J. Baudrillard outlines philosophical measurements related to the justification of fashion. The interaction issues of the feminist theory, aesthetics of gender and androgyny, which are manifested in visual images, are presented in the writings of P. Auslander, R. Crepax. Transformation of the androgyny idea is considered in the works of B. Řiháková, F. J. Galarte. S. Stryker, T. Bettcher and J. Halberstam also address the problem of transgenderism and transfeminism in their writings. Originality is to highlight the main aspects associated with actualization of androgyny, its visual presentations in fashion, and the connections with contemporary theoretical discourse. A number of concepts related to the transformation of gender stereotypes have been identified. It was revealed that the logical continuation of changes in society, science and technical development is the actualization of androgyny as an individual’s freedom in self-presentation and self-identification. It was emphasized that during the last century androgyny also serves as the basis for forming new trends in theoretical discourse, in particular, transfeminism, as well as it finds many visual manifestations in fashion and fashion industry. Conclusions contain the results of the study that describes the role of androgyny in the context of today’s culture as a measurement of personal freedom, aimed at avoiding gender stereotypes and the usual dichotomy of masculinity and femininity, which manifests itself in contemporary visual practices.Мета статті полягає у висвітленні особливостей презентації андрогінності в сучасній візуальній культурі, зокрема у моді та її філософсько-культурологічному осмисленні. Визначення провідних тенденцій, пов’язаних з нівелюванням гендерних стереотипів та відкиданням сталого поділу на фемінне та маскулінне начало пов’язане з увагою до новітніх теорій, як-от трансфемінізму. Теоретичний базис становлять праці сучасних авторів, які розвивають такі концепти, як "гендер", "гендерна ідентичність", "андрогін" та рухаються в межах теорій трансфемінізму та траснгендеризму. Філософські виміри, пов’язані з обґрунтуванням моди, окреслено провідним французьким мислителем Ж. Бодріяром. Питання взаємодії феміністичної теорії, естетики гендеру та андрогінності, що проявляються у візуальних образах, представлено в працях П. Ауслендер, Р. Крепакс. Трансформації ідеї андрогінності розглянуто в роботах Б. Ріхакової, Ф. Дж. Галарте. Проблема трансгендеризму та трансфемінізму піднімається в працях С. Страйкер, Т. Бетчер та Дж. Халберстам. Наукова новизна полягає у висвітленні основних аспектів, пов’язаних з актуалізацією андрогінності, її візуальних презентацій в моді та зв’язків із сучасним теоретичним дискурсом. Виділено ряд концептів, пов’язаних із трансформацією гендерних стереотипів. Виявлено, що логічним продовженням змін у соціумі, науці, технічному розвитку виступає актуалізація андрогінності як свободи особистості у самопрезентації та самоідентифікації. Підкреслено, що впродовж останнього століття андрогінність виступає і в якості підґрунтя для формування нових течій у теоретичному дискурсі – зокрема трансфемінізму, а також віднаходить чимало візуальних проявів у моді та фешн-індустрії. Висновки містять результати проведеного дослідження, де вказана роль андрогінності в контексті культури сьогодення як виміру особистої свободи, спрямованої на уникнення гендерних стереотипів та звичної дихотомії маскулінності та фемінності, що проявляється у сучасних візуальних практиках.