THE CONCEPT "SINN DES LEBENS" IN PHILOSOPHY AND PSYCHOLOGY

Abstract

Purpose. The paper considered the explication of the concept of "Sinn des Lebens" within the framework of Western philosophy and psychology of the ХІХ-ХХІ centuries. On the basis of this, the role of this concept in contemporary theoretical discussions and psychological and psychotherapeutic practices is understood. Theoretical basis. The authors believe that understanding the concept of "Sinn des Lebens" is possible only based on the synthesis of modern analytical philosophy methods with the methodological guidelines of modern psychology, in particular logotherapy. Originality. The authors have proved that the problem of "meaning of life" is not an "eternal problem" of philosophy, but arises only in the early nineteenth century as a reflection on European secularization and widespread individualistic values and becomes extremely relevant gaining different interpretations at the beginning of the twentieth century based on the crisis of the sensory values of modern man. Conclusions. The concept of "Sinn des Lebens" originated in the philosophy of the German Romantics and gained philosophical significance only in the works by Schopenhauer, Kierkegaard and Nietzsche. Russian philosophy and literature (especially L. Tolstoy) give priority to the meaning of life in ethical and anthropological studies, focusing on its religious intentions. Analytical philosophy and existentialism appear to be diametrically opposed to the life-purpose anthropological problems, but they attempt to solve this problem by understanding the absurdity of human existence and language from different angles of view. The most reasonable concept of meaning in psychology can be considered Frankl’s logotherapy, which, despite certain drawbacks, remains the most significant in modern Western psychology. Modern philosophical studies on the problems of the meaning of life, despite their prudent analyticity and systematic nature, have not found credible criteria and means of human life self-reflection yet and have further incentives to develop their methodological and philosophical considerations. However, the diversity of interpretations of the concept of "meaning of life" that exists in modern scientific literature needs further reflection.Мета. Головною метою статті є експлікація концепту "сенс життя" в межах західної філософії та психології ХІХ – початку ХХІ сторіччя. На підставі цього здійснюється осмислення ролі цього поняття в сучасних теоретичних дискусіях та психологічних та психотерапевтичних практиках. Теоретичний базис. Автори вважають, що розуміння концепту "Sinn des Lebens" можливо лише на основі синтезу методів сучасної аналітичної філософії з методологічними настановами сучасної психології, зокрема логотерапії. Наукова новизна. Авторами доведено, що, проблема "сенсу життя" не є "вічною проблемою" філософії, а виникає лише на початку ХІХ сторіччя як рефлексія на європейську секуляризацію та широке розповсюдження індивідуалістичних цінностей та набуває надзвичайної актуальності та різних інтерпретацій на початку ХХІ сторіччя на підставі кризи сенсожиттєвих цінностей сучасної людини. Висновки. Концепт "Sinn des Lebens" виникає в філософії німецьких романтиків та набуває філософської значущості лише в творах Шопенгавера, К’єркегора та Ніцше. Російська філософія та література (особливо Л. Толстой) надають проблемі сенсу життя пріоритетного значення в етико-антропологічних студіях, зосереджуючи увагу на її релігійних інтенціях. Аналітична філософія та екзистенціалізм видаються діаметрально протилежними позиціями щодо смисложиттєвих антропологічних проблем, проте вони намагаються вирішити цю проблему шляхом осмислення абсурдності людського існування та мови під різними кутами зору. Найбільш обґрунтованою концепцією сенсу в психології може вважатися логотерапія Франкла, яка, не зважаючи на певні вади, залишається найбільш вагомою і в сучасній західній психології. Сучасні філософські студії щодо проблем сенсу життя, незважаючи на вдавану аналітичність і систематичність, ще не знайшли надійних критеріїв та засобів людського життєвого самоосмислення й мають подальші стимули для розвитку своїх методологічних та світоглядних міркувань. Втім, розмаїття інтерпретацій концепту "сенс життя", яке існує в сучасній науковій літературі, потребує подальшого осмислення.