Human Being in the Dimension of the Psychosociocultural Matrix of Philosophizing

Abstract

Purpose. The article highlights the demand for critical thinking in everyday life at the present stage of development of globalized culture and emphasizes the role of philosophy as a source of rationality. Philosophizing, which is determined by the psychosociocultural matrix, sets the toposes, vocabulary and rhythms of meaning making, their preservation and transformation. The purpose of the article is to concretize the practices of socio-cultural communication, primarily through the social institute of education, where individuals interact with the psychosociocultural matrix of philosophizing, which mediate the general and individual level in philosophical culture. Theoretical basis of the study are cultural anthropology and phenomenological methods. Originality of the study: based on the philosophy of intersubjectivity, we actualized the rational grounds for formation of adequate judgments in modern culture at the level of everyday life. This justifies the inevitability of the spread of various forms and types of philosophical education, philosophical thinking, ideas and values developed in philosophical communities beyond the narrow circle of professional philosophers. This implies the systemic involvement of philosophers as professionals of meaning-making in solving problems in various non-academic fields – politics, economics, law, etc. The formation of skills of philosophical critical thinking in the process of preparing young people for active civil life is no less important aspect of this. Conclusions lead to an understanding of the existential importance of philosophy and philosophizing and the need for organized forms of knowledge transfer such as the Faculty of Philosophy of the Classical University. There is a mutual interest and interaction of the general culture of society and philosophy as a special kind of culture. Because philosophy actively configures other forms of culture, contributes to the creation of sociocultural identities precisely because of its ability to conceptually reproduce the core of the psychosociocultural matrix that underlies the existence of all these different forms within one society. The sociocultural macro level of philosophical spiritual practices is formed by the psychosociocultural matrix of the philosophical tradition, which retains its longevity from the emergence of philosophy and goes through its history, demonstrating the features of the national reception of philosophy as a national-specific embodiment of sociocultural macro level of the psychosociocultural matrix.Мета. У статті висвітлена затребуваність критичного мислення у повсякденності на сучасному етапі розвитку глобалізованої культури і підкреслена роль філософії як джерела раціональності. Філософування, яке обумовлюється психосоціокультурною матрицею, задає топоси, лексику і ритми формування смислів, їх збереження і трансформації. Мета статті – конкретизувати практики соціокультурної комунікації через їх дослідження в рамках соціального інституту освіти, де відбувається взаємодія індивідуумів із психосоціокультурною матрицею філософування, яка опосередковує загальне та індивідуальне у філософській культурі. Теоретичний базис дослідження становлять культурно-антропологічний і феноменологічний методи. Наукова новизна дослідження: з опертям на філософію інтерсуб’єктивності, актуалізовано раціональні підстави формування адекватних суджень у сучасній культурі на рівні повсякденного життя, що обґрунтовує неминучість поширення різних форм і видів філософської освіти, філософського мислення, ідей, напрацьованих у філософських спільнотах цінностей за межі вузького кола професійних філософів. Це передбачає системне залучення філософів до вирішення питань у різних неакадемічних сферах – політиці, економіці, юриспруденції тощо. Важливим аспектом цього є формування навичок філософського критичного мислення в процесі підготовки молоді до активного громадського життя. Висновки призводять до розуміння екзистенційного значення філософії та філософування і визнання необхідності організованих форм передачі знань, таких, як філософський факультет класичного університету. Існує взаємний інтерес і взаємовплив загальної культури суспільства і філософії як особливого різновиду культури, оскільки філософія активно конфігурує інші форми культури, сприяє створенню соціокультурних ідентичностей саме завдяки своїй здатності концептуально відтворювати ядро тієї психосоціокультурної матриці, яка лежить в основі існування усіх цих розмаїтих форм у межах одного суспільства. Соціокультурний макрорівень філософських духовних практик утворює психосоціокультурна матриця філософської традиції, яка зберігає свою тяглість від виникнення філософії і йде через усю її історію, демонструючи особливості національної рецепції філософії як національно-конкретне втілення соціокультурного макрорівня психосоціокультурної матриці філософування.