Socio-Anthropological Dimensions of Culture: from Traumatic Consumerism to Smart Consumption

Abstract

Purpose of this study is to highlight the socio-anthropological dimensions of contemporary culture through the prism of the transformation of consumer practices – from traumatic consumerism to smart consumption, illustrating the transition from a compensatory to a conscious model of human existence in the globalized world. Theoretical basis draws on the works of key philosophers who have examined consumption in socio-cultural and philosophical contexts. Thorstein Veblen analyses conspicuous consumption as a means of social stratification and the affirmation of status. Jean Baudrillard interprets consumption as a system of symbols that generates needs and perceptions increasingly detached from actual necessities. Pierre Bourdieu emphasises the role of consumer habits in maintaining social hierarchies and in the symbolic struggle between social groups. Zygmunt Bauman’s concept of "liquid modernity" sheds light on the growing instability and uncertainty that shape traumatic experiences in consumer society. Richard Sennett explores how the new culture of capitalism, with its focus on flexibility and short-term goals, undermines enduring values and identities. These perspectives are integrated to explain the transition from traumatic consumerism to smart consumption. Originality. The article introduces the concept of "traumatic consumerism", which emerges when the acquisition and use of goods and services become a compensatory mechanism in response to personal or societal trauma – a phenomenon that intensifies during global crises such as wars, economic downturns, or environmental disasters. It outlines the dynamics of the shift from traumatic consumerism to smart consumption as observed in the conditions of liquid modernity. Conclusions. The study examines the transformation of consumption from a trauma-driven pattern to a model of smart consumption. Drawing on the theories of Veblen, Baudrillard, Bourdieu, Bauman, and Sennett, it demonstrates that contemporary consumption functions as a cultural-symbolic tool that shapes social identities and sustains hierarchies. The analysis highlights how instability and the demands of flexibility increase consumers’ traumatic experiences, while also presenting smart consumption as a conscious, ethical practice that fosters self-sufficiency and sustainable development.Мета – висвітлити соціально-антропологічні виміри сучасної культури крізь призму трансформації споживацьких практик – від травматичного консьюмеризму до смарт-споживання, що ілюструє перехід від компенсаторної до усвідомленої моделі людського існування у глобалізованому світі. Теоретичний базис статті базується на працях ключових філософів, які досліджували споживання в соціокультурному та філософському розрізах. Т. Веблен аналізує демонстративне споживання як спосіб соціального розшарування та утвердження позиції в суспільстві. Ж. Бодріяр трактує споживання як набір символів, що породжують потреби та уявлення, які віддаляються від реальних потреб. П. Бурдьє акцентує на ролі споживчих звичок у підтриманні соціальних ієрархій і символічній боротьбі між соціальними групами. Концепція "рідкої модерності" З. Баумана роз’яснює посилення нестабільності та невизначеності як чинників, що формують травматичний досвід у суспільстві споживання. Р. Сеннет досліджує вплив нової культури капіталізму, що робить акцент на гнучкості та короткострокових цілях, на руйнування тривалих цінностей та ідентичності. Ці підходи поєднуються в цьому дослідженні для тлумачення переходу від травматичного консьюмеризму до смарт-споживання. Наукова новизна. Надано визначення явища "травматичного консьюмеризму", що виникає, коли купівля та використання речей та послуг перетворюються на компенсаторний механізм у відповідь на особисті або суспільні травми, яке особливо гостро проявляється під час глобальних криз: війн, економічних негараздів, або екологічних лих. Представлено динаміку зміни травматичного консьюмеризму на смарт-споживання, яке спостерігається в умовах "рідкої модерності". Висновки. В статті розглядається перетворення споживання, що рухається від травмуючого консьюмеризму до смарт-споживання. Використовуючи теорії Т. Веблена, Ж. Бодріяра, П. Бурдьє, З. Баумана та Р. Сеннета, демонструється, що сучасне споживання є культурно-символічним інструментом, який будує соціальні ідентичності та підтримує ієрархії. Аналізується вплив нестабільності та вимог гнучкості на збільшення травматичного досвіду споживачів, а також представлені перспективи смарт-споживання як свідомої, етичної практики, яка сприяє самодостатності та сталому розвитку.