ARTIFICIAL INTELLIGENCE AS A TOOL FOR CREATING AND ANALYSING WORKS OF ART

Abstract

The purpose of the article is to reveal the specifics of creating new works of art using artificial intelligence technologies. The research methodology is based on the application of the dialectical method with its principles of consistency, development and unity of polarities since artificial intelligence as a complex sociocultural phenomenon provides unambiguous definitions and at the same time forces to interpret its essence and relations dialectically to its application field. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that artificial intelligence is considered a component of artistic creativity, one of which is to introduce technical innovations in human culture. Conclusions. The article focuses on the fact that the artificial intelligence issue is beyond the cultural discourse, and separating the artificial intelligence issue from culture inevitably leads to a simplified understanding. It is noted that the relevance of cultural research of artificial intelligence (AI) is determined by the spread of symbiotic forms of interaction between the user and global software, which requires not so much evaluating and correcting the negative consequences of the spread of technology but rather the development of meta technology to prevent them. For its part, the reflection of culture, when the latter rejects the ideas of the techno apocalypse and the rise of machines, can give an impetus to the emergence of new meanings and perspectives for man and culture. Finally, the article provides examples of the AI technologies use (in particular, Gan and CAN) in contemporary art. However, the more AI technologies are used in creating works of art, the more valuable an idea or a concept becomes. Today, when the performance and physical implementation of a project can be “shifted” to AI, new ideas become the main driving force in the development of art. The ideas generation may become the primary option not of a person but of a “machine”, which, once again, proves the correctness of the assumption that every year such human abilities as creativity, generation of new extraordinary ideas and solutions will become more valuable. And the routine performance, the analysis of big data, etc., are the tasks for machines, and they perform this work better than a human.Мета статті — розкрити специфіку створення нових творів мистецтва за допомогою технологій штучного інтелекту. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні діалектичного методу з його принципами системності, розвитку і єдності полярностей, оскільки штучний інтелект як складний соціокультурний феномен спонукає до формулювання однозначних визначень і водночас змушує до діалектичного трактування його сутності і відношень до сфер його застосування. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що штучний інтелект розглянуто як складник художньої творчості, одне із завдань якого полягає у введенні технічних новацій у сферу людської культури. Висновки. Звернено увагу на перебування поза культурологічним дискурсом проблематики штучного інтелекту, тоді як відокремлення проблеми штучного інтелекту від культури неминуче призводить до спрощеного розуміння останньої. Наголошено, що актуальність культурологічного дослідження штучного інтелекту визначається поширенням симбіозних форм взаємодії користувача і глобального програмного забезпечення, що вимагає не стільки оцінювання та виправлення негативних наслідків розповсюдження технологій, скільки вироблення метатехнології з їх попередження. Зі свого боку рефлексія культури, коли остання відкидає ідеї техноапокаліпсису і повстання машин, може дати поштовх до виникнення нових сенсів і перспектив для людини і культури. Наведено приклади застосування технологій (зокрема, GAN та CAN) штучного інтелекту у сучасному мистецтві. Зроблено висновок, що чим більше у процесі створення творів мистецтва використовуються технології штучного інтелекту, тим більше зростає цінність ідеї, концепції. Сьогодні, коли виконання, фізичну реалізацію проєкту можна «перекласти» на штучний інтелект, саме нові ідеї стають основною рушійною силою в розвитку мистецтва. Генерування ідей може стати головною функцією не людини, а «машини», що вкотре доводить правильність припущення, що з кожним роком більш цінними ставатимуть такі здібності людини, як креативність, здатність генерувати нові неординарні ідеї і рішення. А виконання рутинних операцій, аналіз великих даних та ін. — справа машини, яка виконає це завдання уже краще за людину.