The effect of the interaction between the exercise method and the level of ankle sprain injury in athletes on ankle stability

Abstract

Background and purpose  The aim of this research is to determine the effect of the interaction between the exercise method and the level of ankle sprain injury in athletes on ankle stability. Material and methods The location of this research was carried out in two places, namely the Bintang Physio Sport Bandung Clinic which is located at Jl. Pudak No. 11, Merdeka, Sumur Bandung District, Bandung City, West Java 40133 and PhysioZone Clinic which is located at Jl. Batununggal Indah IX No.2 (Batununggal Indah Club) Bandung City. This type of research is quantitative research with experimental research methods. The population in this study were athletes with Sprain Ankle conditions with screening that the population was an athlete who was medically diagnosed as suffering from Sprain Ankle by a doctor as proven by medical records and then a specific Physiotherapy examination was carried out using a) Anterior drawer test, b) Talar inversion tilt test, and c) Talar eversion tilt test. After being selected to examine the condition of Sprain Ankle, the athlete becomes part of the population. Purposive random sampling used in this research is sampling that has been adjusted in such a way, however, it is still continued with incidental sampling, namely taking respondents who happen to be present or available with a sample target of 8 people for each group. Results                            There is an effect of the interaction between the exercise method and the level of Ankle Sprain injury in athletes on ankle stability. Comparative analysis showed differences in ankle stability to Ankle Sprain injury rates with p values = 0.010 (p < 0.05). The results of the Tukey test with values Fcalculate = 5.158) > Ftabel for degrees of freedom 2 and 48 with values 3.819, or Fcalculate > Ftabel show that there is an ankle stability interaction between interventions. Conclusions                    The results of the hypothesis test proved that there was an interaction of ankle stability between the intervention of Proprioceptive exercise and Theraband exercise with the degree of Ankle Sprain injury in athletes, so it can be concluded that there was an interaction of ankle stability between the intervention of Proprioceptive exercise and Theraband exercise with the degree of severe, moderate, and mild ankle injury. This is evidenced by each intervention where the Proprioceptive exercise intervention at the degree of mild and moderate injury has the same stability value, while the Theraband exercise at the degree of moderate and severe injury has the same stability value. To further clarify the interaction of ankle stability between proprioceptive exercise intervention and theraband exercise with severe, moderate, and mild degrees of injury in athletes with Ankle Sprain.Обґрунтування і мета Мета цього дослідження полягає в тому, щоб визначити вплив взаємодії між методом вправи та рівнем розтягнення гомілковостопного суглоба у спортсменів на стабільність гомілковостопного суглоба. Матеріал і методи Це дослідження проводилося у двох місцях, а саме в клініці Bintang Physio Sport Bandung, яка розташована за адресою Jl. Pudak No. 11, Merdeka, Sumur Bandung District, Bandung City, West Java 40133 та PhysioZone Clinic, яка розташована за адресою Jl. Batununggal Indah IX No.2 (Batununggal Indah Club) місто Бандунг. Цей вид дослідження є кількісним дослідженням з використанням експериментальних методів дослідження. Популяцію в цьому дослідженні складали спортсмени з розтягненням зв’язок гомілковостопного суглоба з перевіркою, що популяція була спортсменом, у якого лікар встановив розтягнення зв’язок гомілковостопного суглоба, що підтверджено медичною документацією, а потім було проведено спеціальне фізіотерапевтичне обстеження за допомогою a) Переднього ящика b) Тест нахилу талярної інверсії та c) Тест нахилу талярної вивороту. Після відбору для перевірки стану розтягнення щиколотки спортсмен стає частиною популяції. Цілеспрямована випадкова вибірка, яка використовується в цьому дослідженні, є вибіркою, яка була скоригована таким чином, однак вона все ще продовжується випадковою вибіркою, а саме відбиранням респондентів, які випадково присутні або доступні, з цільовою вибіркою 8 осіб для кожної групи. Результати Існує вплив взаємодії між методом вправи та рівнем травми гомілковостопного суглоба у спортсменів на стабільність гомілковостопного суглоба. Порівняльний аналіз показав різницю в стабільності гомілковостопного суглоба та показниках розтягнення гомілковостопного суглоба зі значеннями p = 0,010 (p <0,05). Результати тесту Тьюкі зі значеннями Fcalculate = 5,158) > Ftabel для ступенів свободи 2 і 48 зі значеннями 3,819 або Fcalculate > Ftabel показують, що між втручаннями існує взаємодія стабільності щиколотки. Висновки Результати перевірки гіпотези довели, що існувала взаємодія стабільності гомілковостопного суглоба між втручанням пропріоцептивних вправ і вправ Theraband зі ступенем травми гомілковостопного суглоба у спортсменів, тому можна зробити висновок, що існувала взаємодія стабільності гомілковостопного суглоба між втручання пропріоцептивних вправ і вправ Theraband зі ступенем важкої, середньої та легкої травми щиколотки. Про це свідчить кожне втручання, де втручання пропріоцептивної вправи за ступеня легкої та середньої травми має однакове значення стабільності, тоді як вправа Theraband за ступеня середньої та важкої травми має однакове значення стабільності. Для подальшого з’ясування взаємодії стабільності гомілковостопного суглоба між пропріоцептивними вправами та вправами theraband із важким, середнім та легким ступенями травми у спортсменів із розтягненням гомілковостопного суглоба.