ПОНЯТТЯ ВІДСУТНІСТЬ ЯК ЛІНГВОКОГНІТИВНА КАТЕГОРІЯ: РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ В МОВНІЙ СИСТЕМІ

Abstract

Серед базових абстрактних понять, долучених до формування концептуальної картини людини й спільноти, належить «відсутність» як компонент опозиційної онтологійної дихотомії «присутність – відсутність». У вимірі цієї дихотомії відбувається виокремлення тих об’єктів буття, що є обов’язковими для людини, натомість їхня відсутність усвідомлюється як руйнація упорядкованості й цілісності, загроза гармонійному перебігу життя. Лінгвістичний аналіз цього важливого поняття в проекції на когнітивні аспекти його вербальної репрезентації відповідає потребам сучасної лінгвістики щодо вивчення й опису різнорівневих мовних одиниць як засобів внутрішньої категоризації онтологійно важливих сутностей. Свого часу Олена Кубрякова визначила вектор когнітивних досліджень у лінгвістиці установкою на те, що мову варто вивчати «не лише як унікальний об’єкт, який розглядається в ізоляції, але значною мірою і як засіб доступу до всіх ментальних процесів, що відбуваються в голові людини й визначають її власне буття й функціонування в суспільстві» (Кубрякова, 2004: 9). Саме в таких дослідницьких стратегіях і перебуває лінгвістика ХХІ століття, дедалі глибше занурюючись у ментальні аннали мовного освоєння людиною дійсності.