PECULIARITIES OF PERSONALITY DEVELOPMENT IN K. HORNEY'S SOCIOCULTURAL THEORY

Abstract

The article provides a comprehensive analysis of the sociocultural concept of personality of K. Horney, one of the key figures of neo-Freudianism. The emphasis is on her contribution to the rethinking of classical psychoanalysis, in particular, in the criticism of biological reductionism and the formation of new ideas about the role of the social context in the development of personality. The main concepts of K. Horney's theory are highlighted: basal anxiety, "vicious circle", basal conflict, the concept of the idealized Self and mechanisms of externalization. Three types of neurotic strategies are analyzed - the movement "towards people", "against people" and "from people", as well as the hidden neuroses of modernity associated with them. Special attention is paid to the feminist aspect of K. Horney's theory, her polemic with S. Freud's gender positions and the role of cultural guidelines in the formation of gender identity. The significance of K. Horney's theory for modern psychotherapeutic practice is summarized, in particular in working with anxiety disorders, problems of self-determination, narcissistic personality structures and interpersonal conflicts. The article is based on modern research by Ukrainian and foreign authors who interpret K. Horney's legacy in the light of the latest psychodynamic, humanistic and integrative approaches. The relevance of studying her ideas in the context of psychological challenges of the 21st century is substantiated.У статті подано комплексний аналіз соціокультурної концепції особистості К. Горні, однієї з ключових фігур неофрейдизму. Акцент зроблено на її внеску в переосмислення класичного психоаналізу, зокрема в критику біологічного редукціонізму та формування нових уявлень про роль соціального контексту в розвитку особистості. Висвітлено основні поняття теорії К. Горні: базова тривога, «замкнуте коло», базовий конфлікт, концепція ідеалізованого «Я» та механізми екстерналізації. Проаналізовано три типи невротичних стратегій – рух «до людей», «проти людей» і «від людей», а також пов'язані з ними приховані неврози сучасності. Особлива увага приділяється феміністичному аспекту теорії К. Горні, її полеміці з гендерними позиціями З. Фрейда та ролі культурних орієнтирів у формуванні гендерної ідентичності. Підсумовується значення теорії К. Горні для сучасної психотерапевтичної практики, зокрема у роботі з тривожними розладами, проблемами самовизначення, нарцисичними структурами особистості та міжособистісними конфліктами.  Стаття базується на сучасних дослідженнях українських та зарубіжних авторів, які інтерпретують спадщину К. Горні у світлі новітніх психодинамічних, гуманістичних та інтегративних підходів. Обґрунтовано актуальність вивчення її ідей у контексті психологічних викликів XXI століття.